- шарпання
- [ша/рпан':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
шарпання — я, с. Дія за знач. шарпати і шарпатися … Український тлумачний словник
шарпання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
потріпаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потріпати. 2) у знач. прикм. Який зазнав пошкоджень від тріпання, шарпання. || перен. Який зазнав утрат під час бойових дій. || перен. Знесилений, знервований тяжкими переживаннями, випробуваннями і т. ін. 3) у… … Український тлумачний словник
ривок — вка/, ч. 1) Короткий, різкий, поривчастий рух кого , чого небудь. || розм. Різке, грубе шарпання, смикання кого небудь. || перен. Стрибок у розвитку чого небудь. Зробити ривок. 2) спорт. Підняття ваги різким рухом на себе. 3) Стрімке просування… … Український тлумачний словник
шарпанина — и, ж. 1) розм. Те саме, що шарпання. 2) розм. Поспішне, метушливе ходіння; безперервна метушня, біганина. 3) заст. Страва з борошна, масла, яєць та порізаного тонкими смужками замороженого чи солоного м яса або риби. 4) розм., рідко. Дуже старий … Український тлумачний словник